Роки
шкільні так швидко пролетіли,
нестримний час, мов птах,
летить кудись.
Здається, вчора ми за
парти сіли, аж глянь
— вже сорок років пронеслись.
Дитинство. Школа. Перший дзвоник, перший вчитель, перші успіхи й невдачі…
Рідні однокласники, з якими пройшли найкращі роки безтурботного життя. Усе це
назавжди залишиться в пам’яті кожної людини.
40 років — це дата велика. А для нас знову радісна мить.
31 травня 2019 року відбулася зустріч випускників 1979 року Парищенської середньої школи.
Урочиста
лінійка, свято останнього дзвоника, привітання директора школи Миколи
Левицького, щирі оплески учнів ще раз повернули нас у своє дитинство.
Разом з усіма учнями школи ми зайшли до затишного класу на урок спогадів.
Зустріч продовжилась звітом кожного з присутніх про себе. Затамувавши подих,
всі уважно слухали виступи однокласників. Згадували ми і своїх першу вчительку
Катрич Катерину Іванівну, класного керівника Стефаника Василя Миколайовича. Ми
дуже вдячні їм за їх науку і виховання.
Згадали і вшанували хвилиною мовчання
своїх однокласників, які відійшли за межу вічності, а їх є багато - 11. Потім
відвідали їх могили на сільському
цвинтарі.
Закінчили своє перебування у школі спільними фотографіями.
Далі був відпочинок у затишному кафе. І знову спогади, конкурси, ігри, музика, танці, пісні нашої юності…
Сонце сіло за обрій. День пролетів як одна хвилина. Ми не прощалися, а
говорили один одному: «До нової зустрічі, друзі!».
Немає коментарів:
Дописати коментар