"Щоб любити - треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити," - роздумував знаний педагог В. Сухомлинський.
Всеукраїнський диктант і дає можливість переконатися, наскільки ми любимо і знаємо свою солов'їну. Бо ж не можна покладатися лише на соловейка, як зауважив поет Іван Малкович, автор тексту цьогорічного (ювілейного!) диктанту.
У Парищенській школі у ньому взяли участь дев'ятикласники з вчителькою української мови Оксаною Камець. Умови для успішного написання створив заступник директора з навчально-виховної роботи Іван Чіх.
Усі з цікавістю слухали розповідь про участь в акції знавців мови з багатьох країн світу та про учасників у бібліотеці імені Вернадського.
Диктант написано! Дай нам, Боже, терпіння докладати щоденних зусиль до вивчення рідної мови.
Не залишилися осторонь і наймолодші школярі. У 4 класі (вчителька Світлана Криворучко) проведено інтегровану гру-бесіду «Не кидай слів на вітер», а третьокласники під керівництвом Лесі Федорів декламували вірші у «Країні рідної мови» і створили дерево рідної мови.
Немає коментарів:
Дописати коментар