В суботу
10 лютого 2018 року на побачення з рідною школою прийшли випускники школи 1979 року. Місце зустрічі, звичайно,
школа – місто дитинства, де виросли, стежками якого ходили, зустрічалися і
дружили, часом потайки від рідних. Вже 39 років промайнуло, а здається, ніби
недавно поспішали на уроки, шкільні вечори, екскурсії.
З
нетерпінням чекали всі цієї зустрічі. І ось всі знову на шкільному подвір’ї. За
39 років школа дуже змінилася, навіть помолодшала, хоч самі випускники стали вже
бабусями і дідусями.
І
промайнули спогади... Спогади про веселе, безтурботне шкільне життя, цікаві історії,
дитинство, яке саме в школі поступово перейшло в юність. А уроки… Це були не
тільки уроки знань, а й уроки життя. Згадували вчителів і однокласників, які
відійшли у вічність, відвідали могили десятьох однокласників на місцевому
кладовищі, помолилися за них і вшанували всіх хвилиною мовчання.
Відвідали
і класного керівника Василя Стефаника, який не зміг прийти через хворобу.
Подякували йому за терпіння, виховання і любов. А Василь Миколайович, в
свою чергу, висловив вдячність за таку
довгоочікувану зустріч, за те, що не
забувають рідну школу, своїх наставників, за те, що стали всі її випускники
хорошими людьми, прекрасними спеціалістами, справжніми патріотами України.
Колишня
випускниця Марія Федак-Левицька,
секретар-діловод
Парищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Немає коментарів:
Дописати коментар